Святкуючи рік тому двадцять другу річницю Незалежності ніхто в Україні, та й не тільки в Україні, не міг передбачити, що наступне свято доведеться відзначати в умовах війни, названою і «гібридною», і «громадянською», і «неоголошеною», що не міняє її суті – смертоносної і братовбивчої, й 23 річницю Незалежності своєї Батьківщини доманівці відзначатимуть під лозунгом «Мобілізація сили і волі».
Тим не менш, до свята приготовлено все, як звичайно: розквітла національними кольорами Доманівка, дитячі атракціони, зазивні мелодії духового оркестру біля районного Будинку культури, доманівці і гості з сіл району, багато з них одягнені у українські вишиванки, багато прикрасили себе державною символікою, столи з виробами народного мистецтва, які можна подивитися, деякі можна і придбати, або отримати майстер-клас у знаних майстринь району, навіть традиційні українські вареники присутні. Разом з тим, ми всі розуміємо, що кожна дія, кожен знак набуває особливого значення в умовах, коли країна веде воєнні дії, коли практично на наших очах формується нова, дійсно українська, армія, а разом з нею постає із народонаселення – його величність – український народ.
Слова привітання з Днем Державного Прапора і Днем Незалежності України голови районної державної адміністрації В.М.Іванченка не можуть оминути жорстоку реальність: бойові дії на Сході держави, посильна допомога жителів району у вигляді продуктів харчування, медикаментів, засобів гігієни учасникам антитерористичної операції, яка складується у одній з кімнат того ж районного Будинку культури, а потім відправляється воїнам-землякам, які захищають нашу незалежність зі зброєю в руках, жертвуючи своїм здоров'ям, а часто і життям.
Частиною цієї реальності, до цього знаної лише з чужих спогадів й літературних творів, був прихід цього ж ранку до редакції районки мами воїна-танкіста А.А.Жусь у зоні АТО, вчорашнього тракториста, подякувати через газету доманівським волонтерам і особисто В.Білоусу, селищному голові О.Догі за бронежилет, який, можливо, збереже йому життя.
Це вже інша Україна, це вже інші ми.
Виростатимуть справжніми патріотами своєї країни і маленькі хлопчики з дівчатками, сьогодні святково вбрані в українські вишиванки, чекаючи головного дійства свята – параду вишиванок – весело пританцьовують на імпровізованому подіумі – нанесеному на асфальт контурі нашої держави – жваво реагуючи на концертні номери, виконувані самодіяльними колективами району.
Щодо кульмінації святкування – параду вишиванок, то змагалися за призи, виділені місцевим відділенням страхової компанії «Провідна», три вікові групи, демонструючи кращі зразки українського національного мистецтва, здатного передавати зашифровану в мереживо та кольори всю гамму почуттів та переживань нації.
Перемогли, як і належить, кращі, за що і отримали з рук керівника відділення страхової компанії О.Г.Сохань, обіцяні призи.
Все було б добре: прекрасна погода, прекрасні люди, гарний концерт на свіжому повітрі, якби не зловісна чорна тінь війни, незрима, але відчутна серцем, не псувала свято. Будемо сподіватись, що наступну річницю народження нашої держави вже нічого не буде затьмарювати.