Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року

З метою забезпечення реалізації кожною дитиною права на виховання в сім'ї, зростання в безпечному сімейному оточенні, підвищення ефективності роботи державних органів та органів місцевого самоврядування із запобігання соціальному сирітству, вдосконалення системи надання соціальних послуг дітям і сім'ям з дітьми Президент України В.Ф.Янукович 22 жовтня 2012 року підписав указ «Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року».

Національна стратегія профілактики соціального сирітства на період до 2020 року визначає мету, основні завдання, спрямовані на створення умов для забезпечення належного соціального захисту дітей та сімей, що мають дітей і опинилися в складних життєвих обставинах, утвердження в суспільстві сімейних цінностей, виховання відповідального батьківства.

Упродовж останніх років досягнуто певного прогресу у сфері соціального захисту дітей та сімей з дітьми, зокрема, підвищено розмір державної допомоги при народженні дитини, запроваджено державну допомогу при усиновленні дитини, створено єдину базу даних дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, збільшено виплати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усунуто дискримінацію у фінансуванні утримання таких дітей залежно від форми влаштування, визначено порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, вдосконалено процедуру усиновлення дітей, сформовано мережу реабілітаційних установ, закладів соціального захисту та соціального обслуговування, запроваджено правовий інститут Уповноваженого Президента України з прав дитини.

Вжиті заходи дозволили зменшити безпритульність дітей, активізувати усиновлення дітей громадянами України, забезпечити пріоритетність національного усиновлення над міждержавним. Унаслідок розвитку сімейних форм виховання значно зменшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих у заклади для таких дітей. Під опікою, в прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу за станом на 1 липня 2012 року виховується 77,2% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ці результати були позитивно оцінені Комітетом ООН з прав дитини.

На сьогодні найбільш соціально вразливими є сім'ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, насамперед сім'ї, де батьки з певних причин (через тривалу хворобу, інвалідність, малозабезпеченість, безробіття тощо) не можуть забезпечити належного утримання та догляду за дитиною; сім'ї з дітьми, де члени сім'ї є особами з особливими потребами; сім'ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами; сім'ї з дітьми, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків; сім'ї, в яких дитина або декілька дітей відібрані за рішенням суду від батьків без позбавлення їх батьківських прав. До групи ризику також можуть потрапити сім'ї опікунів чи піклувальників, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї, в які тимчасово влаштовані діти, які залишилися без піклування батьків або осіб, що їх замінюють. Відсутність належної превентивної соціальної роботи з такими сім'ями призводить до втрати виховного потенціалу сім'ї, позбавляє дитину можливості виховуватися в родині.

Щороку близько 8 тисяч дітей залишаються без батьківського піклування, зокрема через складні життєві обставини, безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, вживання батьками алкоголю, наркотичних засобів, а також через їх жорстоке поводження з дітьми.

Потребує невідкладного вирішення питання щодо удосконалення системи соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із числа таких дітей, підготовки їх до самостійного життя після виходу з інтернатних закладів, оскільки існуюча система виховання в таких закладах не створює відповідних можливостей.

Профілактика соціального сирітства та підтримка виховного потенціалу сімей потребує вдосконалення умов, форм та методик надання соціальних послуг сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Метою Стратегії є створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї, запобігання поширенню соціального сирітства.

В Миколаївській області службами у справах дітей постійно проводиться робота щодо поширення сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

За станом на 01.11.2012 загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в області становить 3839 дітей, що на 240 осіб менше ніж на 01.01.2012.

В області реалізується право дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання.

Протягом  2012 року усиновлено 64 дитини, з них: 51 - громадянами України та 13 - іноземними громадянами.

247 дітей влаштовано під опіку (піклування) громадян України. Загальна кількість дітей в області, які виховуються в сім’ях опікунів та піклувальників, становить 2433 дитини.

Всього сімейними формами виховання (опіка та піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу) охоплено 2835 дитини, що становить 73,8% від загальної кількості дітей таких категорій.

Протягом поточного року в області створено 23 прийомні сім’ї та 7 дитячих будинки сімейного типу, до яких разом влаштовано 81 дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування.

Усього в області функціонує 22 ДБСТ, в яких виховується 139 дітей та     149 прийомних сімей, в яких виховується 279 дітей. Разом в ПС та ДБСТ виховується 417 дітей.

Робота по створенню в області нових прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та охопленню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейними формами виховання триває.

Додаткова інформація.

Які документи необхідно надати кандидатам в усиновлювачі до служби у справах дітей райдержадміністрації (міських рад) для усиновлення дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування:

1. Копію паспорта.
2. Довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами державної податкової служби.
3. Копію свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі.
4. Висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою.
5. Засвідчену нотаріально письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя).
6. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ.
7. Копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідку про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі.