ПРИВІТАЛИ ЮВІЛЯРКУ

Життя прожити – не поле перейти… Наша розповідь про сильну жінку Лук’янчук Марію Володимирівну, яка 24 грудня відзначила свій 90-річний ювілей. Народилася і нині проживає у мальовничому куточку нашого району, на крутих схилах Південного Бугу, на героїчній землі, яка витримала не один натиск ворога, Богом даної – Богданівки.

Учасниця бойових дій, інвалід І групи, гарна трудівниця, ласкава матуся, ніжна бабуся, а ще романтична жінка, яка закохана у свій край, людей, які живуть поруч.

За зразкове виховання п’яти дітей у 2013 році Указом Президента України присвоєно почесне звання «Мати-героїня».

У оселі ювілярки було велелюдно. Її прийшли привітати сусіди і родичі, школярі і колеги. Звучали вітання і пісні, вірші і побажання. Зі словами вдячності за військовий і трудовий подвиг звернулися до Марії Володимирівни заступник голови райдержадміністрації Н.І. Фалько, голова районної ради ветеранів війни та праці Р.О. Осадчук, Богданівський сільський голова П.Б. Бесараб, учні-краєзнавці та їх наставники Л.В. Поспєлова і Г.В. Дубовик; побажали здоров'я міцного та довгих років життя.

А вже її дорослі діти зі сльозами радості розповідали про свою матусю, її мудрі поради та життєвий оптимізм.

Б’ються хвилі об берег,

Лине луна по лугу.

Берег дитинства мого,

Берег рідного Бугу.

Променіють краплинки води,

По річці вітер гуляє.

Човен пливе далеко-далеко,

Мов колиску хвиля гойдає.

По березі верболози

Корінням сплелися,

Осипалися з них листочки,

В воді розплилися.

Вранці сонечко проснеться,

В річці промені скупає.

Виглядає, як веселка

З річки воду набирає.

І осяє райдужною красою,

Загримить грозою

Та поллє землю

Цілющою водою.

24.12.2013 р.

Лук’янчук (Руденко) Марія Володимирівна