Доманівщина

   Заселення почалося  в добу пізнього палеоліту, тобто близько 15 тис. років тому. Про це свідчать виявлені археологами старовинні поховання та предмети побуту біля села Анетівки.

   Після перемоги Росії над Туреччиною (1791 р.) царський уряд всіляко заохочував заселення цих південних земель (їх називали Дике Поле). Тут одержали землю поміщики Думанецькі (звідси і назва селища), які завезли сюди своїх кріпаків з Польщі, поступово прибрали до рук кріпаків-втікачів з Центральної Росії та України. Згодом сюди було переселено кілька сімей державних селян з Полтавської губернії, а також з’явилися єврейські поселенці.

   Район утворений у 1926 році. Доманівка – селище міського типу  з 1956 року.

   В зв’язку з ліквідацією Ізмаїльської області, ряд районів Одеської області, в тому числі і Доманівський, в січні 1954 року перейшли до складу Миколаївської області. В 1958 році після ліквідації Мостівського району до Доманівського перейшла значна його частина.

   Остаточно район сформувався в 1964 році і в цих межах перебуває до цього часу.

   У роки Великої Вітчизняної війни  більше 10 тисяч  жителів району  були на фронті,  4 тисячі  чоловік загинуло на війні, восьми з них присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Під час фашистської окупації на території району  діяли підпільні організації під керівництвом Мазепи А.Т.

    Для багатьох тисяч людей в Україні та за її межами географічні назви  Акмечетські Ставки, Мостове, Богданівка, Доманівка та ряд інших сіл - символ скорботи, трагізму і пам’яті про криваву зиму 1941-1942рр. Саме тут німцями та румунами було створено другий "Бабин Яр" - величезний табір для знищення десятків тисяч євреїв з усіх населених пунктів від Дністра до Південного Бугу. Було розстріляно більше 116 тисяч чоловік.

    На даний час Доманівський район – це район з розвиненою добувною промисловістю та сільським господарством.