Доманівщина є одним із районів Миколаївської області, яка має унікальні пам’ятки природи, історії, архітектури, археології, починаючи з ІІ тис. до н.е. - мають світове значення: стоянка доби пізнього палеоліту Анетівка, що свідчить про визначну роль регіону історії південного краю.
Мальовничі краєвиди, наявність заповідних територій, гостинні жителі роблять територію Доманівського району привабливою для відпочинку/
Пам;ятка архітектури ХVІІІ ст. –
маєток пана Ерделі. с. Мостове
Будівництво архітектурного комплексу розпочалось на початку 90-х років XIX ст.. На будівництві максимально використовували місцеві матеріали: камінь, пісок, глину, частково деревину. Вапно з місцевого каменя випалювали в селі.
Всі споруди об'єднали садибу в єдиний комплекс: парк, палац, церква і господарські приміщення. Садибу створювали декілька поколінь роду Ерделі.
Представники роду Ерделі відіграли значну роль в політичному житті краю. Рід Ерделі відзначався високою освітою, яку його представники одержали в кращих навчальних закладах Росії. Вели господарство на науковій основі, спілкувалися з жителями села і завжди були готові допомогти людям порадою і матеріально. Сприяли поширенню освіти серед селян. Все створене цим родом служить і тепер громаді села Мостове, а сусідні з селом маєтки під час революції селяни зруйнували або спалили. В Мостовому майже все уціліло, завдячуючи високому авторитету роду Ерделі серед селян.
Пам’ятка садово-паркового мистецтва
ХІХ ст. с. Мостове
Місця масових поховань –
жертв голокосту 1941-1944 рр.с. Богданівка
Ландшафтний парк
«Гранітно-степове Побужжя». Територія Богданівської, Прибузької сільських рад
Поселення доби епохи бронзи. с. Виноградний Сад
Археологам постійно допомагають учні Богданівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Будинок засновника Доманівки, в якому нині
знаходиться відділ освіти райдержадміністрації
Урочище Молдова. С. Козубівка
с. Богданівка
ПЕРЛИНА БОГДАНІВКИ – БУЗЬКИЙ ГАР
Ой, над Бугом, над рікою, Козаки стояли…
За писемними джерелами, поселення згадувалося в кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. Тут знаходилася козацька слобода Гард – центр Буго-Гардівської паланки. Слово “гард” означало риболовний завод, загата, перегородка на річці.
Службу тут несло 300 козаків.
Гард зазнав кількох руйнувань, але відновлювався і продовжував боротьбу як один із загонів Запорізької Січі.
Після знищення Запорозької Січі ці землі були подаровані французькому емігранту де Поліньяку.
Багата природа, унікальна історія урочища Гард заслуговує того, щоб набути статусу “дива”.
Указом Президента України від 30.04.2009 р. у басейні Південного Бугу створений національний природний парк “Бузький Гард”, який входить до складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” ( створено за рішенням Миколаївської обласної ради № 27 від 18.03.1994р.) Територія Бугогардівської паланки.
Територія стоянки доби пізнього
палеоліту. с. Анетівка