В. ІВАНЧЕНКО: "МИ ЩИРО ВДЯЧНІ НАШИМ ЗАХИСНИКАМ"

Жителі Доманівського району постійно надають допомогу нашим військовослужбовцям. Ось і цього разу небайдужі доманівці відгукнулись на заклик про допомогу - під час боїв за Дебальцеве був поранений Віктор Цехместрук.

Буквально за кілька днів волонтери зібрали необхідне і 25 лютого разом з головою райдержадміністрації Василем Іванченком відвідали пораненого бійця в Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони України в Києві.

Школярі району передали обереги, малюнки, листи для наших воїнів, учні Сухобалківської ЗОШ І-ІІІ ст. – прапор, а Доманівського РНВК – футбольний м’яч для Віктора з побажаннями скорішого одужання (Віктор затятий футболіст, грав за збірну команду нашого району). Каріна, дівчина нашого славного захисника привезла воїнам смачну піцу, виготовлену майстринями з кафе «Кармен» та вірш з побажаннями найскорішого одужання, який помітно підняв настрій нашим захисникам, особливо «Стасу», захиснику Донецького аеропорту, який одним з останніх залишив його.

Голова райдержадміністрації Василь Іванченко та волонтери побажали Віктору та його бойовим побратимам, які перебувають на лікуванні, швидкого одужання, повернення до рідних і близьких та подякував за мужність: «Жителі нашого району щиро вдячні нашим захисникам за можливість працювати, навчатися, ростити дітей. Ми і надалі будемо надавати всю необхідну допомогу українським воїнам».

Також очільник району поспілкувався з лікарями, які повідомили, що, аби врятувати поранену руку, Віктору зробили вже п’ять операцій, планують провести ще кілька. Необхідною буде також тривала реабілітація, щоб повністю відновити здоров’я. Хірурги роблять все від них залежне, щоб поранені бійці отримали професійне лікування, інколи працюють і по 24 години. Майстерність медичних працівників викликає захоплення і у іноземних спеціалістів, які також надають допомогу.

Розповідаючи про перебування в госпіталі, В. Цехместрук повідомив, що лікування та медикаменти  надаються безкоштовно, жителі Києва щоденно відвідують поранених бійців, приносять різноманітні продукти, проводять концерти, часто приходять разом з дітьми. Особливо турбуються пораненими дівчата та жінки з організації «Волонтерська сотня», які практично перебрали не себе функції молодшого медичного персоналу. Віктор, зокрема, зазначив: «Тут сильніше відчуваєш єдність нашого народу, розумієш, за що воюєш – за мирне небо, дітей і їх мам… Від Доманівки до Києва - ми єдиний народ».

В «Палаті Героїв» (так зазначено на дверях) лікуються також хлопці з Чернігівської, Черкаської та Івано-Франківської областей. Не дивлячись на важкі поранення, бойовий дух у воїнів не згас, всі мріють повернутися до своїх підрозділів. «Ворога не можна допустити в наші мирні міста і села, сепаратистів треба зупинити і не дати можливість розповзтися Україною. За це ми і воюємо», - зазначив на прощання «кіборг» з позивним «Стас».