КУБОК ТРЕНЕРА

24 липня в Доманівській спортивній школі відбувся шаховий турнір: « 1й Кубок імені Кравчука Віталія Петровича». 17 липня Віталію Петровичу виповнився 71 рік. Його вихованці на честь свого наставника вирішили провести шаховий турнір, а що може бути кращим подарунком для свого тренера, більша частина життя якого пов’язана з шахами.

           Ще в 1962 році 17 річний Віталій в місті Мурманськ брав участь в сеансі шахової гри з чемпіоном Радянського Союзу гросмейстером Борисом Спаським, який в 1969 році став 10м чемпіоном світу. Серед 600 учасників партія Спаський – Кравчук закінчилася останньою, і хоча юний Віталій її програв, та вона стала для нього доленосною, з тих пір ця мудра прадавня гра назавжди ввійшла в його життя.

             В шахах він добився неабияких спортивних результатів. Віталій Петрович грав з багатьма гросмейстерами, в своєму здобутку має перемоги над 26 чемпіонами світу та Європи(правда на той час більшість із них  ще не були в ранзі чемпіонів). До 60 років грав за команду Доманівки та Миколаївської області. Два рази 1972 та 1984 роках приводив команду Доманівки до перемоги в змаганнях по товариству «Колос»(цікаво, обидва рази в Новій Одесі), чотири рази команда Доманівки була в призовій трійці, при цьому Віталій Петрович два рази перемагав на першій дошці і майже завжди був в призерах. Після того як пішов на пенсію почав виступати індивідуально. В 2005 році перемога серед ветеранів в міжнародному турнірі «INSTALPLAST», де виконав норму  майстра спорту, бронзовий призер чемпіонату України серед ветеранів, це лише найбільш вагомі здобутки в шахову скарбничку Віталія Петровича. Лише в цьому році виграв два кубки в Південноукраїнські, став першим на відкритому чемпіонаті м. Миколаїв серед ветеранів. Що ж з упевненістю можна сказати, що Віталій Петрович на Доманівщині самий титулований шахіст.       

 Та наш  Наставник не обмежується лише грою в шахи. Віталій Петрович являється судею 1категорії в цій якості був 2 рази в бригаді арбітрів, які обслуговували два міжзональні турніри чемпіонату світу з боротьби за шахову корону в м. Миколаєві.

           Популяризатор, організатор, ентузіаст – все це про Віталія Петровича. Його сеанси одночасної гри під літературною назвою «Гамбіт козачка», пам’ятають не лише на Доманівщині, а й в Южноукраїнську та Кам’яному мості. «Гамбіт козачка» - це початок партії Тараса Григоровича Шевченка з паном Енгельгардом (у нього є унікальні докази шахових партій Кобзаря), Віталій Петрович пропонував своїм супротивникам на вибір грати або за Тараса Григоровича або за Енгельгарда, та й в цих сеансах переконливо перемагав.

           Відомо, що 11 чемпіон світу Роберт Фішер сконструював електронний  шаховий годинник, який допомагає уникати цейтнотів. Віталій Петрович Кравчук пішов далі, і пропонує грати на електронній шахівниці, що ще й не буде відволікати на ведення шахової нотації (і перше,і друге відображується на якості партії).

           Віталій Петрович один із перших спеціалістів з шахів, який організовував турніри в селі Богданівка Доманівського району та в м. Южноукраїнську,де брали учать наші уславлені земляки  брати Микола та Олександр Бортники, обидва були чемпіонами Європи, а Олександр ще й чемпіоном світу.

           Незмінний організатор, суддя, учасник і переможець  чемпіонатів Доманівського району – це все теж наш Віталій Петрович. Та не можна з сумом не відмітити, що з тих пір

як він почав працювати в Южноукраїнську  чемпіонати Доманівського району не проводяться, в командних змаганнях чемпіонату області Доманівка взагалі отримує нулі просто за неявку. В минулому навчальному сезоні, навіть, школярі не брали участі в командному чемпіонаті області, хоча і перемогли в своїй зоні (тренер Шукаст І.П.), не знайшлося 1000 гривень, а можливо і бажання відповідних осіб.  Шахи - це життя, казав, згадуваний нами геній – Роберт Фішер. І хтось може подумати дізнавшись про вище описане, що в Доманівці не має життя. Та ні, в кожну суботу та неділю доманівські любителі шахів збираються в парку, де відбуваються азартні поєдинки, де вирують неабиякі почуття, де можна почути: «Ми тут на роботі, робочий день з 11.00 і до тих пір поки вистачає сил». Це в погожі дні. А взимку, дякувати дяді Кості Трофименку, вони знаходять притулок в підвальному приміщенні, хоча в декількох районних центрах Миколаївської області, і не з такими давніми і переможними традиціями є шахові клуби, а в Єланці їх аж два. З кінця 70-х років, коли Віталій Петрович почав вести щаховий гурток в будинку піонерів, збиралися не тільки школярі, а й частими гостями були Борейко , Діденко, Подорога, Ясінський (їх вже не має з нами), Книшук, Трофименко, Поплавський і нам, ще тоді піонерам було в кого навчатися, переймати майстерність і психологічно кріпнути. Ця вся констатація неприглядних фактів не заради критики, а що називається «за державу обидно».  Російський геній Олександр Сергійович Пушкін  в своєму відомому листі (від 30 вересня 1832р.) до дружини писав: «Благодарю, душа моя,за то, что в щахматы учишься. Это непременно нужно во всяком благоустроенном семействе. Докажу после». Самий простий та  безапеляційний доказ: тому, що сам Бог велів, тому що про шахістів і шахи Фішера написано в Біблії, у пророка Захарії, та в главі 11 Апокаліпсиса. Гл.11.3: «І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисяча двісті й шістдесят день,зодягнені в волосяницю». Якщо перерахувати дні, коли А.Є.Карпов і Г.К.Каспаров змагалися за шахову корону з 1984 по 1990 роки в п’яти матчах, то вийде 1260 днів. Скажете, що це випадок, співпадіння, ну що ж передивіться відео Констянтина Іоселіанні «Время Апокалипсиса»: «Два пророки», «Два пророки, еще о них и не только…», «Преображение России», «Мисия Росии» та інші. Дивно, що Констянтин предсказав, навіть, їх вік у часі пророцтва:  20-30 років, але чомусь не зумів індефікувати їх по прізвищу, при тому відмітив те, що вони могли бути інкогніто, навіть, для самих себе, і з їх пророцтва почався розвал Радянського Союзу, і як ви знаєте в останньому матчі Анатолій Карпов грав під радянським прапором, а Гаррі Каспаров під російським триколером, і царство розділившись саме в собі не устояло. По цій темі можна прочитати ще статтю Дмитра Зиміна «Матч Карпов – Каспаров и оранжевая революция» правда в  ній все с точністю та навпаки. До того ж брати Стругацькі в романі «Полдень, ХХ11 век» предсказали пару Каспаро-Карпов (1962 рік, ще до народження Г.К.Каспарова). Своє свідоцтво про двох пророків залишили нам і прадавні предки, скіфи. Із пророчеської поеми Євгенія Гусева: «141 предвидения»:

                                   «Пророчество вышло из древней могилы

                                     Всю мощь отдавая носителю силы»

 ЗОЛОТА СКІФСЬКА ПЕКТОРАЛЬ. Відкопана 21червня в 1971 році з кургану Товста Могила в Дніпровській області археологом, поетом Борисом Мозолевським (нашим земляком з Веселинівського району). Золота Скіфська пектораль вважається головною нахідкою ХХ століття. А вже незалежний дослідник Сергій Пауков писав, що в пекторалі зашифроване послання нащадкам скіфів, а також, увага – шахи. Хто ж ці два царя в верхній частині пекторалі, котрі зшивають Золоте Руно, як не Анатолій Євгенович та Гаррі Кімович! Ісус Христос казав: «Я є шлях, Я є життя, Я є істина». Гематурія слова істина – 64. Шістдесят чотири чорно-білих клітинки на шаховій дошці, вісім на вісім. Вісім сакральне число для всіх релігій і духовних практик. Прочитайте чудову книжку Олександра Петровича Казанцева «Дар Каиссы» , в якій досліджено про те, що в квадраті 8х8 в цифровому значенні можна знайти і весь Всесвіт і людину. Що ж, диспозиція інтригуюча сюжет закручено лихо, а ні в синагогах, а ні в католицьких, православних та інших «домах молитов», ні Анатолій Євгенович, а ні Гаррі Кімович, наче, замічені не були. Та саме кращим шахістам «всіх часів, і народів» випало свідчити про те, що вся ця історія і про Сина і Отця не видумка кучки іудеїв. І як там у Андрія Макаревича: «Значит мы не одни, значит кто-то невидимый с нами». А ще Гаррі Кімович безкомпромісний борець з режимом Володимира Путіна, а Анатолій Євгенович його апологет. А на даний час в очах Бога вони «два трупи, полишені на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий» гл.11.7-8. І ще один цікавий факт, вперше в світі Анатолій Карпов і Гаррі Каспаров були ідентифіковані по прізвищу як два пророки в газеті за № 11 «Трибуна хлібороба» в статті «Шахи Фішера» від 11 березня 2016 р. і знову цифра - 11 при тому двічі, а 9 березня Роберту Фішеру виповнилося б 73роки( покинув наш світ в 64 роки по одній клітинці на рік, як і перший чемпіон світу Вільгельм Стейніц), хоча стаття

була здана в редакцію ще до Нового Року і ваш покірний слуга майже втратив надію , що її надрукують. Де ж в Біблії написано про геніального, незрозумілого і на перший погляд екстравагантного американця, та його шахи, можете відповісти самі собі, уважно передивившись цикл відео Констянтина Іоселіанні : «Время Апокаліпсиса» та пам\ятаючи  Ісусове звернення до своїх учнів: «Досліджуйте Писання».

         Після цього важливого відступу повернемося до залу спортивної школи, де відбувалося  шахове дійство під назвою «1й Кубок імені Віталія Петровича Кравчука», за ради якого до Доманівки приїхали його вихованці:  із Миколаєва - колишній чемпіон області серед школярів, та бронзовий призер обласних командних змагагань Вадим Князєв , із Одеси - бронзовий призер обласних командних змагань Перепелюк  Микола, із Кривого Рогу- бронзовий призер обласних командних змагань Царінний Олександр, Доманівку представляв все то й же- ваш покірний слуга Гараджій Сергій(мабуть перший вихованець Віталія Петровича, який виконав норму першого розряду, до речі у тренера Кравчука їх набереться більше п’ятидесяти і з десяток кмс), і хоча планувалося, що в турнірі будуть приймати участь тільки вихованці Віталія Петровича, та був зроблений виняток для учасника обласних командних змагань Миколаєвської обл., ще в 70 роки Гараджія Олександра, та його сина учасника змагань серед школярів м. Чернівці 2 розрядника

Павла Гараджія, які приїхали як ви уже здогадалися із Чернівців. Привітати Віталія Петровича і учасників прийшли ветерани шахового життя Доманівщини Літвін  та Трофименко. Цього разу шахісти не були обділені увагою  районної адміністрації. Їх особисто привітала голова райдержадміністрації Фалько Наталія Іванівна та методист відділу культури та спорту Шевцова Татяна Анатоліївна. Крім теплих слів в адресу учасників із уст Наталії Іванівни прозвучало і побажання зробити цей турнір традиційним, та було передано Віталію Петровичу два призи для вручення учасникам на свій погляд.

            Після всіх теплих слів в адресу винуватця урочистої події, головний арбітр, суддя 1 категорії Кравчук В.П. об/явив регламент змагань( 30 хвилин на партію), нагадав деякі правила, та провів жеребкування.  Невеличкий відступ, мені як учаснику змагань важко коментувати партії, та обіцяю читачам і суперникам бути максимально об\єктивним, не судіть мене строго, ця стаття, що називається «проба пера».

В першому турі між собою грали Гараджій С. – Перепелюк, Гараджій О. – Гараджій П., Царінний  -  Князєв.  В партії Гараджій С.- Перепелюк, білі фігури після розіграного дебюту ім. Левчука заволоділи неабиякою ініціативою, Микола вирішив пожертвувати коня за два пішака і перехопити ініціативу, і це йому вдалося, та захопившись атакою, він не побачив як біла королева з конем зайшла в стан чорних фігур і створила загрозу мату  королю, який в кінці кінців і вирішив скласти зброю. Якщо б Микола був більш уважнішим, то в ході партії, він міг  два рази відіграти якість, і білим би прийшлося мріяти лише про нічию. Напруженою видалася партія між давніми суперниками Царінним та Князєвим. Олександр  протягом всієї партії володів ініціативою, Вадік, гравець атакуючого складу і захищаючись був не в своїй тарілці, довго роздумував над ходами і програв по часу.  В сімейному двобої батько переміг сина. В другому турі відбулися дві « історичні» події. Перша офіційна зустріч між братами Гараджій О. – Гараджій С., переміг молодший. Та перша  перемога за всю історію зустрічей між давніми суперниками і партнерами по команді за Доманівський район Миколи Перепелюка над Вадимом Князєвим. Партія Гараджій П. – Царінний, досвід - переміг чорними. В третьому турі на першій дошці зустрічалися два лідера Царінний – Гараджій С. протягом всієї партії ініціативою володіли по черзі то білі, то чорні фігури. В класичному ендшпілю з турами і пішаками переміг Гараджій С. Партія Гараджій О. – Перепелюк, переміг Микола. Самою напруженою в третьому турі  була партія Князєв – Гараджій П. Павло з гарною позицією вийшов з дебюту та поступово  перевага перейшла до Вадіка. Який масованою атакою важких фігур пробив бреши в обороні Павла, і хоча знову попав у цейтнот!! встиг поставити юності мат. В четвертому турі зустрічалися теж давні суперники Гараджій С.- Князєв і знову білі розіграли дебют ім. Левчука і знову білі фігури захопили ініціативу і нарощували її майже з кожним ходом, та втративши надію на перемогу в турнірі, партію Вадік провів слабко і попавши під матову атаку здав її. В двох інших поєдинках Гараджії програли відповідно Гараджій О. Царінному, Гараджій П. Перепелюку. В останньому турі Гараджію С. для завоювання Кубка достатньо було набрати пів очка проти Гараджія П. в безнадійній позиції запропоновану нічию племінник принципово  відхилив, признавши свою поразку. На другій дошці в поєдинку між Перепелюком та Царінним вирішувалася доля другого місця. Микола міг перемогти та проявив благородство і дозволив Олександру ( необачно хотів побити королевою пішака прикритого іншим і при цьому її втратити) переходити.  Після рівної боротьби партія закінчилася нічиєю. Останньою в турнірі закінчилась партія Гараджій О. – Князєв, Вадік знову попав у цейтнот і прапорець його годинника упав, зафіксувавши перемогу Олександра.  Прийшла пора підводити підсумок. Із 100% результатом в розіграші «1-го Кубку ім. Кравчука Віталія Петровича»

 Переміг Гараджій Сергій, Кубок залишився в Доманівці, і хоча в двох партіях міг би програти, та богиня шахів – Каіса, була на його боці. До того ж спеціально для змагань разом із своїм другом Левчуком Олександром ми розробили новий дебют,  не обвантажений  класичною теорією шахів, своїм свіжим поглядом, глибинним розумінням динаміки шахової гри та інтуїтивним відчуттям вирішального ходу в напружених, складних позиціях,всі ці якості дозволили Олександру вписати ще одну сторінку в теоретичний здобуток доманівців, мені відома, наприклад, лише одна така праця - дебют «Доманівський захист», розроблений Кулішовими батьком і сином Василем та Сергієм ще в кінці 60х років. Незважаючи на тяжку працю, безсонні ночі, Олександр знаходив час і допомагав молодшому другу. Саня, спасибі, ми перемогли! Срібні нагороди, та друге місце зайняли два учасники: Микола Перепелюк та Олександр Царінний, які набрали по 3,5 очки, із яких найбільш цінними були здобуті над своїм другом, суперником - непереможним Вадимом Князєвим. Третє місце і бронзову нагороду отримав «гість» із Чернівців - Гараджій Олександр. Брат, хоч зараз ти зрозумієш, хто з нас краще грає? На четвертому місці з призом від адміністрації району «За активну участь в організацію турніру» Вадим Князєв. Ось кому довелося пожалкувати, що не було годинника Фішера, втрата 2х очок із-за прос рочки часу, вивела головного претендента на Кубок, навіть за межі призової трійки. Користуючись можливістю, хочу подякувати особисто Вадиму і Бадико Віктору, думаю, що Віталій Петрович до мене приєднується, в яких ми зупиняємося під час змагань по шахам в м. Миколаєві, ось про кого можна з впевненістю сказати: «Мій дім – твій дім». На п’ятому місці із призом від адміністрації району «Наймолодший учасник» - Павло Гараджій. Програна партія із Вадимом Князєвим показала неабиякий потенціал юного шахіста. Йому і тим хто починає займатися шахами нагадаю слова третього чемпіону світу Хосе Рауля Капобланки: «Ви можете пізнати набагато більше із поразки в партії, чим від перемоги. Ви повинні програти  сотні ігор, перш ніж стати міцним гравцем».  Нагороди вручав сам «винуватець» шахового свята під численні оплески вболівальників, в основному вболівальниць, групи підтримки своїх чоловіків та батьків. Думається, що наступного року склад учасників збільшиться, як і  глядачів  для яких, шахи приносять насолоду. Хочеться подякувати в допомозі проведення турніру керівництво спортивної школи Власюка В.Д. та завуча Цехоцьку Олену, теж вихованицю Віталія Петровича, до речі, бронзову призерку обласних командних змагань по шахам, цього разу Олена не стала прикрасою і конкуренткою чоловічої компанії в боротьбі за Кубок, надіємось на її участь в наступному турнірі.

 Підводячи головний підсумок розіграшу «1го Кубка імені Віталія Петровича Кравчука» приведу останні слова 11 чемпіона світу Роберта Фішера: «Найцінніше в житті – це людське прикосновіння». Що ж, нам пощастило, що в нашому житті почесне місце займає

поет, прозаїк, журналіст, тренер і наставник Людина з великою літери Віталій Петрович Кравчук.