«Хотілося б, щоб хай не ми, а краще, щоб ми, а не наші діти дочекалися неймовірного. Аби в Росії сталися такі зміни, за яких її нова еліта теж визнала б Голодомор геноцидом. Або хоча би покаялася за нього. Російська Федерація сама себе записала в правонаступниці Радянського Союзу. А відтак, хоче того чи ні, взяла на себе не лише активи колишнього СРСР, але й відповідальність за злочини радянського режиму», - звернувся Президент Петро Порошенко до українців під час вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.
При цьому він підкреслив, що в Росії «поки що ці злочини виправдовують - тим, що, мовляв, конфіскація зерна в українських селах забезпечила коштами індустріалізацію».
«Виходить, у селян України примусово забирали життя, аби забезпечити великодержавну велич Росії. Так воно, власне, й було», - сказав Петро Порошенко.
Глава держави зазначив, що «нині в Росії відновлюють культ особи Сталіна, вперше після двадцятого з’їзду КПРС там відкриваються пам’ятники одному з найкривавіших диктаторів, а у відомій книжковій серії "Жизнь замечательных людей" випустили його біографію».
«Таке враження, що Сталіна от-от викопають з-під кремлівської стіни і знову покладуть у мавзолеї поруч з Леніним. Два нелюди – пара», - сказав Президент.
Глава Української держави підкреслив, що «головний мотив організації Голодомору полягав у тому, що українці - другий за чисельністю народ колишнього Союзу - мали величезний культурно-історичний спадок, власні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби».
«Широкі кола українських інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики Москви. Тому режим й поставив за мету ліквідувати українців як націю, яка рано чи пізно поставить питання про незалежність», - сказав Петро Порошенко та додав, що «селян вбивали голодом, а інтелігенцію – кулями».
Президент звернувся до українців в усьому світі з проханням запалити сьогодні свічку в пам’ять не лише жертв Голодомору, але й «розстріляного Відродження».
«Вісімдесят років тому, третього листопада тридцять сьомого, в урочищі Сандармох в Карелії було страчено велику групу політичних в'язнів - тих, кого у підручниках називають цвітом національної інтелігенції: Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер'яна Підмогильного та багатьох інших», - нагадав історію Президент.
Він підкреслив, що чистки, арешти, страти українських істориків, письменників, митців, музикантів мали руйнівний ефект для України.
«Люди, які були патріотами, які мріяли про свою державу, які могли передати свій патріотизм та ентузіазм нащадкам, були знищені», - наголосив Петро Порошенко, згадуючи слова, які належать американській журналістці Енн Епплбаум, яка цієї осені видала книгу «Червоний голод: війна Сталіна проти України». Він зазначив, що ця праця співставна з роботами Роберта Конквеста та Джеймса Мейса.
Глава держави також зауважив, що зустрічався із пані Епплбаум та наголосив, що її книга «заслуговує на якнайшвидший переклад українською і видання у нас в Україні».
«Стріляли в обраних, а викорінити хотіли всю Україну. Та вона виявилася занадто великою, і лише це, за спогадами Хрущова, завадило їм вислати всіх українців до Сибіру», - сказав Президент. Він нагадав, що багатьох українців таки депортували, і минулого місяця ми згадували про операцію «Запад» - коли в жовтні сорок сьомого протягом лише одного дня понад 75 тисяч мешканців західних областей України примусово вивезли до східних районів СРСР.
Водночас, Президент зазначив, що потрібно памятати і про власну відповідальність. «Сьогодні дуже легко винуватити Росію, тим більше, є за що. Але не варто забувати і про власну відповідальність. Хіба Голодомор та великий терор тридцятих, депортації сорокових і русифікація сімдесятих років стали би можливими, якби ми, українці, зберегли незалежність, проголошену сто років тому?», - сказав він та підкреслив, що «втратили ми її тоді, зокрема, і через те, що лідери національної революції допустили такий внутрішній розбрат, через який Україна стала здобиччю зовнішнього ворога. І Голодомор – жахливе відлуння непростимої втрати Української державності і Української самостійності».
Президент зауважив, що 20 листопада в Дніпрі, в день сотої річниці Третього Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено Українську Народну Республіку, він вже згадував слова В'ячеслава Липинського про те, що «не завойовані ніколи чужою зброєю», а завжди лише «власним внутрішнім розладом» підпадаємо ми під зовнішні впливи. Липинський застерігав від «самоспалення, в якому згоряє наша хата».
«Тому, шановні лідери партій і фракцій, закликав і закликаю всі політичні сили до єдності заради України. Так, ми всі за поділ на владу й опозицію, за демократію та багатопартійність. Загальновизнано, що конкуренція – двигун прогресу, і це повною мірою стосується і політичної сфери України. Але внутрішньополітична боротьба не повинна досягати такої температури, щоби руки на ній гріла Росія. Тим більше, що як слушно пише пані Епплбаум, страх російського режиму перед Україною зараз залишається надзвичайно високим», - сказав Петро Порошенко.
Він наголосив, що російська агресія проти нас – це продовження іншими методами тієї самої політики на знищення України, яку Москва впроваджувала в тридцяті роки минулого століття.
Президент України звернувся до політиків: «Прошу, в політичній риториці не кидайтеся звинуваченнями у геноциді чи голодоморі. Не робіть з цих болючих для кожного українця визначень слова-паразити. Не оскверняйте тим самим пам’ять мільйонів, які стали жертвами геноциду. І поважайте почуття десятків мільйонів, яким ця трагедія дуже болить».
Глава держави зазначив, що «сьогодні ми традиційно запалюємо свічки в пам'ять жертв Голодомору».
«Світлі душі невинно убієнних українців тут, незримо поруч з нами», - сказав він та на вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання.