Доманівці -- 216 років

12 вересня Доманівка відзначила престольне свято Доманівського храму Святого Благовірного князя Олександра Невського та 216-у річницю заснування нашого селища. Розпочалися урочистості о 9-й годині ранку в Храмі, де було проведено святкове богослужіння, а о 14-й годині в районному будинку культури відбулося урочисте зібрання за участю представників трудових колективів, громадськості, ветеранів, молоді, гостей нашого селища. Перед початком його учасники мали змогу переглянути  виставку робіт майстрів народної творчості.

  Рідний край, рідна земля – це те місце, де ми народились і живемо, де живуть і жили наші батьки, діди і прадіди. Нелегкий шлях довелось їм пройти, щоби ми жили під мирним небом, в добрі і достатку, народжували і в любові виховували наших дітей. Були на цьому тернистому шляху і Голодомор, і фашистська окупація в роки Другої світової війни, і нинішня війна в Донбасі. Про історію Доманівки, яка сягає в глибину століть, учасники зібрання почули розповідь ведучих, переглянули старі фотографії.

  Хвилиною мовчання вшанували присутні пам’ять про усіх загиблих за Україну, за її соборність, незалежність, територіальну цілісність, в тому числі і наших земляків-доманівців Олександра Ливадара, Івана Усатенка, Віктора Зельмановича, які полягли на сході України, виконавши до кінця свій військовий обов’язок. До Стели загиблим воїнам покладаються квіти. Це почесне право надано учаснику АТО Дмитру Маташнюку та його доньці-школярці Анастасії.

  Сердечно і щиро  привітали учасників урочистого зібрання, а також всіх тих, хто живе на нашій славній доманівській  землі, хто натхненно трудиться на ній, віддає часточку своєї душі заради кращого життя та примноження багатства рідного краю, з 216-ю річницею заснування Доманівки та храмовим святом секретар Доманівської селищної ради Галина Володимирівна Шульгіна, голова Доманівської районної державної адміністрації Євгеній Леонідович  Осадчук, голова Доманівської районної ради Тарас Леонідович Кушнір.

  В урочисті обстановці Почесну грамоту Миколаївської обласної державної адміністрації  отримав директор ТДВ «Доманівський райагрохім» Василь Петрович Вадовський – за багаторічну працю в хліборобській галузі та з нагоди його 70-річчя. Відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції» було вручено жителю Доманівки Миколі Васильовичу Сагайдаку. За вагомі досягнення в праці, активну громадянську позицію та з нагоди свята ряд передовиків виробництва були нагороджені грамотами Доманівської селищної ради.

  Селище наше красиве і квітуче. Справжньою його окрасою є люди. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їхня щоденна праця, життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.

  Зараз у Доманівці мешкають понад 6 тисяч осіб. Найстаршою жителькою селища є Валентина Іванівна Коновалова, 1923 року народження. У цьому році їй виповнилося 95 років! Вона не змогла бути присутньою на святі. Але щирі вітання ветерану, побажання міцного здоров’я, миру й благополуччя прозвучали зі сцени.    

  Надія наша – діти! Саме вони мають розбудовувати рідний край, розвивати селище і зберігати пам’ять про нього для нащадків. На святі привітали наймолодшу жительку селища – Мирославу Баранову, яка народилася в останній день нинішнього літа,  а також її батьків Ксенію й Максима і всіх рідних та вручили подарунок. Побажали дитині здоров’я, довгих років щасливого життя, а батькам – здоров’я і наснаги виростити її хорошою людиною.

  Так повелося, що в сучасній родині зростають одна-дві дитини. В Доманівці не часто зустрінеш багатодітну родину. І все ж є в нашому селищі матері-героїні – Любов Петрівна Геля, Катерина Миколаївна Батюк, Галина Федорівна Лисенко, Ніна Всеволодівна Кочмарик. Кожна з цих жінок народила, виростила і виховала п’ятьох дітей, а Ніна Всеволодівна Кочмарик -- 8! Матерів-героїнь урочисто запрошують на сцену, сердечно вітають та вручають подарунки.

  Любов – це найбільша життєва цінність. Ми усі – і діти, і дорослі -- живемо для того, щоб нас любили. На свято організатори запросили подружні пари, які у злагоді, у мирі, любові і взаєморозумінні прожили разом 50 років. Дружніми оплесками вітають глядачі шановних Галину Іванівну та Івана Федоровича Денищиків, Ольгу Григорівну та Івана Прокоповича Марочканців, Валентину Анатоліївну та Олександра Якимовича Гратіїв, Ольгу Миколаївну та Миколу Івановича Івахненків. Їх запрошують на сцену, щоб стали на весільний рушник з нагоди золотого весілля.

  Людський вік, як календарний рік, має 4 пори. Весна – пора, коли все цвіте, буяє, коли до людини приходить кохання. Літо – тепло, радість, людина працює, ростить і виховує дітей. Осінь – пора врожаю, до людини приходить визнання її заслуг, хвала її праці. Зима – пора, коли людина старіє, голова покривається сивиною, і в цю пору вона потребує тепла, уваги. І це тепло дають їй діти і онуки.

  Для золотих ювілярів всі чотири пори року були щедрими і плодотворними. Їх сердечно вітають, підносять подарунки та бажають знову стати на весільний рушник в день їхнього діамантового весілля. Здоров’я вам, шановні, і щастя на довгі-предовгі роки!

  А на сцену вже запрошують молоду сім’ю Чегодар. На початку вересня Віктор і Людмила стали на весільний рушник та поєднали свої долі. Разом зі щирими вітаннями, подарунком молодятам теплі побажання кохання, миру та злагоди в сім’ї та довгих щасливих років подружнього життя.

  Наш край завжди славився своїми чорноземами і людьми, які плекають на рідній землі найсвятіший із всіх скарбів – хліб. У нас в Україні ведеться так, що хліб у хаті  -- то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Доманівщину називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, завжди були великими працелюбами, вміють гарно обробляти землю і ростити на ній багаті врожаї. Нині в Доманівці працюють 48 фермерських господарств, 2 сільгосппідприємства, 776 одноосібників, які цього року виростили непоганий урожай зернових. Щедрих й урожайних нив вам, хлібороби!

  З кожним роком зростає і підприємницька активність. В нашому селищі налічується 132  підприємці. Одним з перших започаткував власну справу в Доманівці Павло Степанович Тирпак. А першим об’єктом підприємницької діяльності був зареєстрований магазин «Візит», який у 1997 році відкрили Наталя Степанівна Гаврушева та Олександра Павлівна Бензар.

  Доманівка славиться не тільки працьовитими людьми, але й людьми, які зберігають і продовжують традиції  української  культури. На  святі  були представлені  вироби майстрів народної творчості Галини Миколаївни Тижневої та її сина Ігоря Олександровича, Тетяни Іванівни Мадєєвої, Валентини Миколаївни Курій та Олександра Олексійовича Доги. Народним майстрам щирі вітання, подарунки і побажання нових творчих злетів.  

  Сценарій проведення Дня Доманівки написала директор Будинку дитячої творчості Наталія Кирилівна Дудко. Їй же разом із завідувачем сектору з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації Ігорем Георгійовичем Подорогою блискуче вдалася роль ведучих святкового дійства. А справжньою його окрасою стала концертна програма, підготовлена переважно юними, а також дорослими самодіяльними творчими колективами та окремими виконавцями Доманівської об’єднаної територіальної громади.

  Рідна батьківська хата, рідне селище, знайома стежина у полі, ясні зорі, чисті роси – це все наша Україна. Земле рідна, земля батьків з діда прадіда, споконвічний рідний край! Хай же так буде вічно! Любімо ж свій край всім серцем, робімо все необхідне для процвітання нашої доманівської громади! Зі святом вас, дорогі доманівці!