Хто може отримати землю і з яким цільовим призначенням?

У статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

• для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара; 
• для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара; 
• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Приватизувати можна кожен вид ділянки один раз. Діти мають право на приватизацію з 14 років, за них заяву пишуть батьки. До речі, на отримані таким чином земельні ділянки не розповсюджується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Власник має право поміняти цільове призначення. Це не складна процедура. Зміна цільового призначення — це не зміна власника. Якщо ви приватизували ділянку, а потім поміняли цільове призначення, ваше право на приватизацію все рівно залишається реалізованим. Ось є ділянка, ви її отримали і далі можете робити з нею що хочете: міняти цільове призначення, ділити, продавати… але ви своє право реалізували. Дуже важливо розуміти, куди потрібно звертатись аби приватизувати земельну ділянку, наприклад, основна помилка 50 % заяв, що подаються, у тому, в який орган їх подають.

Стаття 122 Земельного кодексу України чітко визначає, повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність:

•  сільради, міськради мають право надавати земельні ділянки у власність для всіх потреб у межах населених пунктів;
• районні держадмінстрації — для дачного будівництва за межами населених пункті;
• Держгеокадастр — землі сільськогосподарського призначення для всіх потреб за межами населених пунктів.

Отож, Южноукраїнське БПД пропонує покрокову інструкцію реалізації права на приватизацію земельної ділянки.

Крок перший: шукаємо вільну земельну ділянку

Це потрібно робити самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту (-бажано зареєструватись у системі) та обравши в конкретному населеному пункті, чи за ним, вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить. Зверніть увагу: усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором. Натиснувши на зафарбовану ділянку, також ви отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або наразі про них не внесли інформацію в кадастрову карту. Остання досі перебуває на стадії наповнення, яке ще триватиме 3-4 роки.

Крок другий: пишемо та подаємо заяву

Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, першим кроком у цій справі є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні зазначаються:

• цільове призначення земельної ділянки;
• її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення)
• до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крок третій: що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову?

Отож згідно із статтею 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

• законів
• прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,
• генеральних планів населених пунктів
• іншої містобудівної документації,
• схем землеустрою
• техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
• проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крок четвертий: звертаємось до землевпорядників

Отримавши згоду від органів місцевого самоврядування, або «мовчазну згоду», приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. І тут виникає перший платіж у цій схемі отримання земельної ділянки — за послуги землевпорядника. Вартість таких послуг може різнитися в залежності від регіону.

Заключивши договір із землевпорядником, чи землевпорядною організацією, в якому варто обов’язково передбачити вартість послуг та строки виконання робіт. Результатом роботи землевпорядника має стати проект землеустрою.

В середньому термін виконання робіт триває 1 місяць.

Крок п’ятий: затвердження проекту землеустрою в органі місцевого самоврядування

Далі після узгодження проекту землеустрою з Держгеокадастром, узгоджений проект землеустрою потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, в якому вказати, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. Сільрада не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

Згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

Крок шостий: реєструємо земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Отож, це заключний етап отримання земельно ділянки у власність. Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

• копія паспорту та ідентифікаційного номеру;
• квитанція про сплату адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати — це 472,30 грн);
• рішення органу про передачу земельної ділянки;
• витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Потрібно чітко виконати ці шість кроків, аби стати власником земельної ділянки.

За інформацією Южноукраїнського бюро правової допомоги