Районування за новим адміністративно-територіальним устроєм: чого очікувати?

Верховна Рада України 17 липня поточного року завершила один з важливих етапів реформи децентралізації України – проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. В Миколаївській області – ліквідацію 19 старих та утворення 4 нових відповідно. 

Однією з головних причин нового районування є запобігання дублюванню повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території. Основні аспекти щодо нового адміністративно-територіального устрою в запитаннях та відповідях. Навіщо залишаються райони та що зміниться з перерозподілом  районів для пересічної людини?

У такій великій державі, як Україна, недостатньо лише громад і областей – має бути проміжний, районний рівень управління щоб уряду було легше організовувати роботу різних структур на місцях – судів, податкової, соцзахисту, пенсійного фонду, поліції тощо. Район – це адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. Для громадян – громади.

Громади отримують більше грошей і повноважень. Райони залишаються більше для державної координації. Фінансові зміни, про які всі говорять у контексті нових районів, стосуються переважно громад. Громади на своїй території зберуть 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на нерухомість, 100% земельного податку тощо, а також пряму освітню субвенцію (кошти на зарплату вчителям). Це дозволить підпорядкувати державне управління, збільшить надходження в громади, дозволить людям якісніше отримувати послуги і розпоряджатися своїм.

Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах? Поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроєкт ще не ухвалений. Скоріше за все більшість об’єктів просто змінять юридичний статус – перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані. Райони разом з громадами мають вирішити, які саме об’єкти вони забирають у свою власність. Майно, на яке не буде попиту, – наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня – може залишитися району або перейти на рівень області (спільна власність територіальних громад).

Чи потрібно їхати за довідкою в ЦНАП у новий райцентр? Не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, немає свого ЦНАПу (а таких в області чимало), вона піде у територіально найближчий. Покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроєкт, який вже пройшов перше читання. Він зокрема зобов’язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи. Передбачається, що ЦНАП органів місцевого самоврядування повинні  утворюватися в усіх населених пунктах з чисельністю населення більше однієї тисячі. Протягом 2 років в громадах повинні бути ЦНАПи.

Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, пенсійного фонду? Поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій. Рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс Генпрокурора та профільні міністерства. Щодо пенсійного фонду ситуація дещо інша: управління фонду буде в райцентрі, але його структурні підрозділи будуть у громадах.

Як нове районування пов'язане з місцевими виборами 25 жовтня? Місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням. На Миколаївщині обиратимуть голів 52 територіальних громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів 4 районних рад та обласної ради.